завантаження...

Довідка

Вінчання

Молоденька пара на рушничок стала, вона перед Богом і людьми на вірність присягала.

ВінчанняНа урочистій церемонії вінчання в Церкві присутні не тільки запрошені, а й знайомі, друзі, які хочуть помолитися за щастя молодих і побажати їм довгих і щасливих літ, прожити в радості й без бід. Перед порогом Церкви молодий підходить до молодої, бо вони вже мають стояти поряд: молода - ліворуч, молодий -праворуч. Молода перечіплює букет молодому з лівого на правий бік, бо він уже віддав їй серце, а зараз віддає праву руку - опору в житті. Перша дружка і перший дружба стають за молодими, а два старости - за ними. Вони під час вінчання тримають свічки - засвідчують народження нової сім'ї.

Молодим також під час вінчання дають свічки, щоб їхня життєва дорога була осяяна світлом - чистотою почуттів.

Ось і настає для молодих найпам'ятніша, найурочистіша хвилина - шлюб. Коли Бог двох єднає на Небесах, а священик тут, на Землі. їх благословить Земля, благословляють Небеса.

Читати далі: Вінчання

 

Весільний день

"Весілля, весілля, весілля, весіллю ми раді завжди. 

Танцюйте, танцюйте, співайте, старости, дружки і дружби... "

 

весільний деньВесільний день! Веселий, щасливий, повний радості й пі­сень. Запрошені гості на весілля, замовлені музики, наварено, напечено. А в дванадцятій годині музики "на добридень" гра­ють, батьки гостей зустрічають. Господині столи наїдками на­кривають, печене нарізають... Всі клопочуться, батьки пере­живають.. . Музика, сміх, жарти, діти бігають, танцюють...

Перед входом до весільного будинку браму прикрашають зеленню. Над брамою вішають транспорант-напис: "Ласкаво просимо на весілля" чи "Щасливої долі молодим", "Веселої забави" у вигляді дуги. Дуга робиться із твердої грубої лозини, яку обгортають вітками сосни чи ялини, які вічнозелені, щоб в молодих була вічна злагода й повага; замаюють квітами, щоб життя було веселе. Обов'язково відчиняють з самого ранку в день весілля навстіж браму, якби запрошуючи всіх на весілля.  

Читати далі: Весільний день

   

Шлюб

На моє подвір 'я вже прийшло весілля,

І музики грають, грають, вигравають...

шлюбМолоду пару посватали, заручили, щоб довіку разом жили. А щоб разом проживати, треба їх повінчати.

У кожної дівчини та хлопця найважливішою подією в житті є шлюб. Коли пара одружувалася, то зразу вся родина і знайомі з повагою ставилися до них. Дорослі - як до рівних собі, а мо­лодші трішки їм заздрили. І молодята поводились стримано, з гідністю, повагою до себе.

Характерною рисою української молоді була порядність, недопустимість між собою фізичної близькості до вінчання. Високо цінувалась цнотливість дівчини і хлопця. Про цноту свою дівчина могла з гордістю сказати:

До вінчання закохані зустрічалися на вечорницях, серед молоді і, лишень, коли заручилися, могли бути наодинці в оселі батьків, з'являтися разом "на людях".

Читати далі: Шлюб

   

Вінець

Прощання з дівоцтвом...

вінецьУ п'ятницю, напередодні весілля, збираються дружки і дружби, щоб для молодих віночки сплітати, їм щасливої долі побажати. Дівчата віночки сплітають з мірти чи барвінку, й сумно пісні співають, бо вже молодята не будуть з дівчатами і хлопцями вечорами ходити. В піснях бажають весело, у ба­гатстві проживати та вірно одне одного кохати. Барвінок посідає чільне місце у весільному обряді.

Читати далі: Вінець

   

Запросини

Просимо вас, любі, просимо щиренько До нас, молоденьких, та на весіленько.

запросиниПісля виголошення третьої Заповіді готуються до святку­вання весілля. Наречені пишуть запрошення рідним, знайомим, друзям, які проживають в іншій місцевості. А в своєму селі чи місті молода з двома старшими дружками, а молодий з двома старшими дружбами йдуть запрошувати на весілля. Дуже гарно дивитися, як молода і дві дружки йдуть просити в українському одязі. Молода на коси чіпляє білі квіточки, а перша дружка -рожеві, друга-сині. Молода біля квіточок чіпляє мірту або бар­віночок. Молоду з дружками запрошують до світлиці, пропону­ють відразу сідати, щоб у домі багатство осідало й нічого не бракувало.

Після частування молода з дружками встають, тричі низенько вклоняються і так просять-промовляють: "Просили вас батько, просили вас мати і ми вас усіх дуже просимо до нас на весілля" або "Просили батько й мати, і я прошу вас на моє весілля!" їй відповідали: "Спасибі матері, спасибі батькові, що нашого зви­чаю не забули, що свою дитину звичаю навчили, спасибі й тобі, молода, що нашої хати не обминула. Щасти тобі весілля відбути і щасливою бути!" Є ще звичай обдаровувати молодих грошима чи подарунками ще на запросинах.

Читати далі: Запросини

   

Сторінка 74 з 75

завантаження...

Інтернет магазин