завантаження...

Довідка

Весільний день

"Весілля, весілля, весілля, весіллю ми раді завжди. 

Танцюйте, танцюйте, співайте, старости, дружки і дружби... "

 

весільний деньВесільний день! Веселий, щасливий, повний радості й пі­сень. Запрошені гості на весілля, замовлені музики, наварено, напечено. А в дванадцятій годині музики "на добридень" гра­ють, батьки гостей зустрічають. Господині столи наїдками на­кривають, печене нарізають... Всі клопочуться, батьки пере­живають.. . Музика, сміх, жарти, діти бігають, танцюють...

Перед входом до весільного будинку браму прикрашають зеленню. Над брамою вішають транспорант-напис: "Ласкаво просимо на весілля" чи "Щасливої долі молодим", "Веселої забави" у вигляді дуги. Дуга робиться із твердої грубої лозини, яку обгортають вітками сосни чи ялини, які вічнозелені, щоб в молодих була вічна злагода й повага; замаюють квітами, щоб життя було веселе. Обов'язково відчиняють з самого ранку в день весілля навстіж браму, якби запрошуючи всіх на весілля.  

Читати далі: Весільний день

 

Шлюб

На моє подвір 'я вже прийшло весілля,

І музики грають, грають, вигравають...

шлюбМолоду пару посватали, заручили, щоб довіку разом жили. А щоб разом проживати, треба їх повінчати.

У кожної дівчини та хлопця найважливішою подією в житті є шлюб. Коли пара одружувалася, то зразу вся родина і знайомі з повагою ставилися до них. Дорослі - як до рівних собі, а мо­лодші трішки їм заздрили. І молодята поводились стримано, з гідністю, повагою до себе.

Характерною рисою української молоді була порядність, недопустимість між собою фізичної близькості до вінчання. Високо цінувалась цнотливість дівчини і хлопця. Про цноту свою дівчина могла з гордістю сказати:

До вінчання закохані зустрічалися на вечорницях, серед молоді і, лишень, коли заручилися, могли бути наодинці в оселі батьків, з'являтися разом "на людях".

Читати далі: Шлюб

   

Вінець

Прощання з дівоцтвом...

вінецьУ п'ятницю, напередодні весілля, збираються дружки і дружби, щоб для молодих віночки сплітати, їм щасливої долі побажати. Дівчата віночки сплітають з мірти чи барвінку, й сумно пісні співають, бо вже молодята не будуть з дівчатами і хлопцями вечорами ходити. В піснях бажають весело, у ба­гатстві проживати та вірно одне одного кохати. Барвінок посідає чільне місце у весільному обряді.

Читати далі: Вінець

   

Запросини

Просимо вас, любі, просимо щиренько До нас, молоденьких, та на весіленько.

запросиниПісля виголошення третьої Заповіді готуються до святку­вання весілля. Наречені пишуть запрошення рідним, знайомим, друзям, які проживають в іншій місцевості. А в своєму селі чи місті молода з двома старшими дружками, а молодий з двома старшими дружбами йдуть запрошувати на весілля. Дуже гарно дивитися, як молода і дві дружки йдуть просити в українському одязі. Молода на коси чіпляє білі квіточки, а перша дружка -рожеві, друга-сині. Молода біля квіточок чіпляє мірту або бар­віночок. Молоду з дружками запрошують до світлиці, пропону­ють відразу сідати, щоб у домі багатство осідало й нічого не бракувало.

Після частування молода з дружками встають, тричі низенько вклоняються і так просять-промовляють: "Просили вас батько, просили вас мати і ми вас усіх дуже просимо до нас на весілля" або "Просили батько й мати, і я прошу вас на моє весілля!" їй відповідали: "Спасибі матері, спасибі батькові, що нашого зви­чаю не забули, що свою дитину звичаю навчили, спасибі й тобі, молода, що нашої хати не обминула. Щасти тобі весілля відбути і щасливою бути!" Є ще звичай обдаровувати молодих грошима чи подарунками ще на запросинах.

Читати далі: Запросини

   

Заручини

"Ой ти, дівчино, зарученая, Чого ти ходиш засмученая?" -

заручиниспівається у відомій народній пісні. Про заручини молодої пари оспівано в піснях, описано у віршах, літературних творах та народознавчих описах.

Як тільки священик оголосив у храмі першу Заповідь, на­речені аж тоді мали право справляти заручини. За традицією після обіду сходилися запрошені гості до батьків молодої на заручини. Наречений замовляв музикантів або обходилось без музик.

Побутує подекуди звичай, що староста, який засватав наре­чену, зв'язував праві руки наречених хусткою, якою наречена пов'язала нареченого на сватанні, підводив їх до батьків, які сиділи на кожусі, для благословення.

Читати далі: Заручини

   

Сторінка 74 з 75

завантаження...

Інтернет магазин