завантаження...

Весільні тости_3

Багато століть тому в казковій країні жив один чарівник. Він збирав з усього світу найкрасивіших жінок, перетворю­вав їх на перлини, сам перекидався орлом, надягав перлове намисто на шию й літав під хмарами. Але одного разу налетів сильний вітер, зірвав з орла намисто, і перлини розлетілися світом.
Сьогодні за весільним столом найкрасивіша перлина з того намиста — наша наречена. Тож давайте до дна осушимо за неї наші келихи!


Одного разу почали сперечатися частини дерева — хто з них найважливіший?
Ми найважливіші! — залопотали листочки. — У нашій тіні люди ховаються від спеки.
Ми найважливіші! — заперечили квіти. — Адже нашу красу оспівують поети й художники.
Найважливіші ми! — відгукнулися плоди. — Адже ми служимо їжею людям і тваринам.
І тільки могутній стовбур, на якому трималися сперечаль­ники, скромно мовчав. Мовчало й коріння, яке всіх живило.
Родина нагадує дерево. Наречений і наречена— це пре­красні гілки. Дай Боже, щоб "їхній союз приніс чудесні пло­ди. Але я хочу підняти келих за мовчазні стовбур і коріння, які всіх тримають і живлять: за батька й матір, за дідуся й бабусю.


Любов дорожча за всі скарби. Вона — алмаз, який не мо­жуть купити навіть царі. Вона цілий світ, хоча її обіймають двома руками.

Бережіть це безцінне багатство!

 


Кохання — не яка-небудь польова рослина, що проби­вається серед стрімчаків, незважаючи на бурю й сніг; це — рідкісний кущ, це — теплична рослина, це — квітка розкоші.
Я хочу випити за те, щоб наші молодята тремтливо обері­гали цю квітку!


Був я якось на весіллі в мого друга: отож — молоді в пер­шу шлюбну ніч прочитали казку «Іван-царевич і жар-птиця» і через певний час у них народилося прекрасне маля! А ще я гуляв на весіллі в моєї сестри: там молоді в першу шлюбну ніч прочитали казку «Олена Премудра», і незабаром у них народилася красуня-дочка! Був випадок: гуляв я на весіллі в одного знайомого: там молоді читали на ніч «Білосніжну й сім гномів». І що ви думаєте? Зараз у них уже сім синів і чудова дочка!
Тож вип'ємо за те, щоб наші молодята прочитали сьогодні казку “Алі-Баба й сорок розбійників”!


Жили-були (ім'я нареченого) і (ім'я нареченої), не знаючи одне одного. Думаєте, їм солодко було?
Гірко!
Жили вони в різних районах. Думаєте, їм солодко було?
Гірко!
Ось зараз вони розписалися, і все в них добре! А діти підуть... Думаєте, їм солодко буде?
Гірко!
Добре, якщо вчитися добре будуть, а якщо погано? Ду­маєте, їм солодко доведеться?
Гірко!
За вас, молоді, за ваше процвітання! Гірко! Гірко! Гірко!


Погода буває різною: і ясною, і непогожою. І те й інше — благо. Але якщо дощ або вітер переступлять якийсь поріг, вони стають руйнівними.
Пропоную підняти келихи за те, щоб у сімейному кліматі молодят сварки й негоди ніколи не ставали руйнівною силою. Нехай буде більше сонячних днів у вашій родині!


Наречений каже нареченій:
Мені хочеться після весілля поїхати на море...
Добре, любий...
Ми не поїдемо на поїзді, а полетимо літаком...    ,
Як скажеш, милий...
Чи не багато він командує? — шепче нареченій її мати.
Нічого, мамо: нехай диктує свою останню волю! Тож вип'ємо за весільну подорож!


Одного чоловіка запитали: , — Хто у вас удома хазяїн: ти або дружина?
Звичайно, я! — відповів він.
Тоді чому ти, коли вип'єш, спиш під дверима?
Я хазяїн, де хочу, там і сплю!
Тож вип'ємо за те, щоб наш молодий завжди хотів спати тільки у своїй постелі разом зі своєю дружиною!

Додати коментар


Захисний код
Оновити

завантаження...