завантаження...

Традиції. Ранок весільного дня

Ранок весільного дняРанок весільного дня особливо насичений обрядами. За обрядом наречену будять і одягають. Потім чекають приїзду нареченого. У цей час наречена в голосіннях і дівчата в піснях просять не віддавати наречену нареченому, захистити її. Бу­динок прикрашали не тільки всередині, але й зовні: розвішу­вали вишиті рушники, споруджувалися ворота, через які по­винні були пройти молоді.

Збори весільного поїзда у дворі нареченого

Уранці у день весілля в домі нареченого готуються до приїзду. Мати чесала синові кучері - адже він теж прощався зі своїм холостяцьким життям. Щоб уберегти хлопця від пристріту, хресна мати хрестоподібно вирізала з голови по пучку волосся й підпалювала місця зрізів. Одягали нареченого, як і наречену, в усе нове - вишиту сорочку, вихідні штани, підпе­різували витканим нареченою поясом.
Батьки благословляли сина й збирали весільний поїзд (ко­ней і візки або сани), прикрашаючи його квітами й стрічка­ми. Дружба починає розпоряджатися весіллям. У складі по­їзда: наречений, дружба, боярин і супровідні. У будинок нареченої їдуть не прямим шляхом, а в об'їзд, щоб заплутати злі сили, які можуть перешкодити весіллю.



Приїзд нареченого в дім нареченої

Перед приїздом поїзда до нареченої навідувалися гінці й запитували, чи здорова вона й чи можна приїжджати наре­ченому.
Дорогою односільчани або жителі інших сіл створювали поїзду перешкоди. Поїзд повинен був зупинитися й відкупи­тися частуванням.
У домі нареченої родичі імітували опір нареченому - за­микали ворота й двері, пропускали в хату після словесної ду­елі й викупу. Вхід у дім наречений теж повинен був викупити частуванням або монетою.
Обов'язковим обрядом після зустрічі поїзда був викуп коси й місця поруч із нареченою. Платив зазвичай дружба, не обов'язково грошима - часто солодощами, дівчатам да­вав по стрічці. Косу продавав наймолодший брат або сестра нареченої.
У давнину влаштовувалися кулачні бої між родами наре­ченого й нареченої, у ході яких родичі нареченої, учинивши символічний опір рідні нареченого, здавалися.
У домі нареченої накривали так званий малий стіл, засті­лля організовували для родичів нареченого. До столу виводи­ли наречену, закриту фатою.
Після цього молоді відправлялися з перезвою до церкви. Причому їхали вони роздільно на другій і третій підводі. На­зад молоді їхали разом.
До вінця їхали з піснями, верталися знову під пісні. Доро­гою до будинку нареченого дружба дотримувався всіх заходів безпеки: читав молитви й замовляння, забирав із дороги ка­мені, на які могло бути напущене чаклунство.
Після вінчання відбувався обряд розплітання коси — діво­чу зачіску міняли на жіночу.

Весільний стіл у домі нареченого

Молодих зустрічали біля воріт батьки нареченого (мати — з іконою, батько — із хлібом) і благословляли. Діти кланяли­ся їм, причому зробити це вони повинні були одночасно, щоб надалі в їхньому сімейному житті не було розбіжностей. Бать­ко вкладав праву руку нареченої в руку нареченого зі слова­ми: «Співай, годуй, узувай, одягай, на роботу посилай і в об­разу не давай!»
Коли молоді входили в будинок, їх обсипали хмелем, вівсом, житом і при цьому бажали багатства й щастя.
Узагалі весільний етикет складався з великої кількості пісень, примовок, жартів, замовлянь, оберегів.

Ой садом, садом ще й виноградом,
Станьте, неньку, проти мене,
Станьте, неньку, проти мене,
Зволяйте до мене
З повною повнечкою,
З доброю волечкою,
Шоби повниця повна,
Шоби волиця добра,
Шоби ся гаразд мали,
Шоби вам дякували.


Спочатку молодих урочисто саджали за стіл, потім усі за­прошені займали місця. Під час застілля молоді майже нічо­го не їли, нічого не пили й мало говорили.
Після застілля відбувався постільний обряд. Молодих відводили в спальне приміщення й залишали там до ранку. Дружина зобов'язана була зняти із чоловіка чоботи, демонструючи свою покірність, і подати батіг. Чоловік повинен був заздалегідь покласти в чоботи гроші, які молода дружина за­бирала собі на знак того, що чоловік буде утримувати її, а прий­нявши батіг, тричі злегка вдаряв дружину, щоб у сімейному житті більше ніколи не бити. Уранці, а іноді того ж вечора, відбувалося відкривання молодих.

Тисяцький відкривав при­комірок або баню (ключі від спальні молодих зберігалися в нього), і свахи йшли за простирадлом або сорочкою молодої. Цим предметам надавалася велика магічна сила: використову­ючи їх, дівчину могли зурочити. Якщо наречена «чесна» - об двері спальні били горщики, наряджали запряжку і їхали вранці за батьками нареченої, приводили й починали пригоща­ти й величати. У протилежному ж випадку коням прив'язува­ли замість квітів старі віники, рвані ганчірки; батьків нарече­ної в цьому випадку величали так, що вони часто заздалегідь ховалися.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

завантаження...


Популярні традиції

Весільні обряди. Сватання на Україні

Час не стоїть на місці. Традиції, що складалися століття­ми, зазнають змін, трансформуються або зовсім...

Заручини

"Ой ти, дівчино, зарученая, Чого ти ходиш засмученая?" - співається у відомій народній пісні....

Запросини

Просимо вас, любі, просимо щиренько До нас, молоденьких, та на весіленько. Після виголошення третьої...

Сватання

Посватай мене, козаченьку, в неділю зраненька. Візьми мене за рученьку і назви: миленька. Поєднання...

Коровай на весіллі

Традиція підносити коровай на весілля повелася ще з давніх часів. Якщо сьогодні це частування...

Весільні традиції.Частина1

В Україні існують давні весільні традиції, ритуали, обряди, пісні та співанки. Лишень у деяких...

Весільний день

"Весілля, весілля, весілля, весіллю ми раді завжди.  Танцюйте, танцюйте, співайте, старости, дружки і дружби......

Весільні обряди. Дівич-вечір

На передвесільних вечірках грали, співали, пили чай. Щодня наречений дарував своїй нареченій невеликі подарун­ки....

Весільні традиції.Частина2

В усі часи молоді закохувались, а батьки справляли весілля - подарунок молодим, на згадку...

Оглядини

Зустрічаються батьки молодого і молодої, щоб поєднати своїх дітей долі.   Після сватання йшли...

Інтернет магазин