завантаження...

Весільні традиції.Частина2

весілляВ усі часи молоді закохувались, а батьки справляли весілля - подарунок молодим, на згадку людям і собі. Весілля буває лишень раз: єдиний раз люди бувають нареченими; один-єдиний раз дівчина може закласти на голову вельон; один-єдиний раз прощається наречена з дівоцтвом, а наречений - з парубоцтвом так, як тільки один-єдиний раз буває перша любов, перший поцілунок, перше двох сердець злиття в одне життя. То ж хай ніколи нікого цей один-єдиний раз не промине.

Традиційним є те, що хлопець-наречений з благословення батьків запрошує з родини або знайомих двох старостів на сва­тання нареченої. Вони несуть дві хлібини від батьків нареченого до батьків нареченої.

Наречена з науки матері зазделегідь рушник вишивала на вінчання. Подекуди вишивала ще два - для старостів на сва­тання. Мати про хустку дбала, якою на сватанні доня своєму нареченому пов'язати на руку мала.

Але буває, що дівчина старостам відмовляє. Вона подає ста­ростам гарбуз - знак відмови для хлопця молодого, бо має на своїм серці іншого милого.

Якщо дівчина згідна старостів прийняти, то має їм рушники подати. Старости рушником один одного перев'язують через праве плече під ліву руку.

Батьки сідають на вивернутий кожух, а наречені низько вклоняються їм - просять на благословенство. Батьки їх тричі благословляють хлібинами, промовляючи: - Ми вас благослов­ляємо і нехай Господь вас благословить. Після благословення батьки із старостами сідають за стіл. Наречена ставить на стіл пригощення, які готували заздалегідь. Вони пригощаються, роз­мовляють, а наречені сідають у куточку і не можуть натішитися, що скоро будуть разом навіки.

Викупляти вінок і букети у дружок приходив молодий з дружбами. Батьки їх пригощали. Знали, що скоро їхня доня піде під вінець, то їм було і сумно, і, водночас, весело, бо хто з батьків не мріяв, не плекає надії, щоб одружити сина чи доньку.

Трішки невесело молодятам, бо навіки прощаються з без­турботним життям юності, яка не вертається.

На прощальному дівич-вечорі звучать сумні пісні, бо завжди сумно за тим, з чим прощаєшся. Але молодість бере своє: лунає сміх, жарти; танцюють і веселяться, та не одна дівчина пота­ємно думає, коли в неї появиться той, хто заволодіє її серцем навіки, коли вона закладе вінець невинності і краси, - так було і так є, і так буде в усі часи.

Колись весілля починалося в суботу (прощання з дівоцтвом); шлюб - у неділю; в понеділок - продани (вели невістку до свек­рухи); поправини - у вівторок.

 

Нині дівич-вечір відбувається у п'ятницю; весілля - в суботу; поправини - в неділю. У декого весілля - і в суботу, і в неділю. У суботу весілля відбувається в молодої, а в неділю - в молодого.

Треба сказати, що немає якихось рамок на святкування ве­сілля. Кожен, як зуміє, так і робить "у що гаразд".

Збереглися давні традиції основних обрядів, звичаїв та ритуалів весілля: розплітання коси; одягання молодої до шлюбу; молоді вклоняються батькам, рідним та весільним гостям, а ті, в свою чергу, благословляють молодих на щасливу долю; мо­лодий викупляє молоду - ставлять браму перед молодим, який йде за молодою із своїми гостями, щоб разом йти до шлюбу; плетення віночків і знімання вельона; мати молодого в хустку завиває свою невістку, як рідну дитину; як молодий приходить до молодої, то жартома хтось з родини молодої переодягається на "молоду", і аж за третім разом до молодого виходить справ­жня молода, яку він вибрав на все життя; викуп молодого своєї дружини; торги за сорочку в молодого; обсипання молодих і гостей батьками після одруження (вінчання) зерном, грішми та цукерками; обдаровування молодої рідних молодого (батьків, сестри, брата, бабусі, дідуся); роздача весільним короваю на благословення життя багатого і віку довгого та щасливого.

На весіллях повсюди в Україні є сватання, заручини, на якому наречений наречені дарує перстень у знак єднання; запросини, весілля, поправини.

Всі стараються провести весілля, зберігаючи споконвічні тра­диції. Щось із давнього приймають, про щось і забувають, але, важливо, щоб молоді в любові, подружній вірності все життя прожили, діточок зростили здоровими і щасливими. Щоб под­ружня пара жила за Божими Законами, бо в Таїнстві вінчання подружжя є несхибні доктрини, які треба виконувати: дають присягу-обітницю на любов, вірність і чесність подружню, що "тільки смерть лиш може їх розлучити". Пам'ятаймо: "Що Бог з'єднав, чоловік нехай не розлучає". Тому, нехай дружина лю­бить свого чоловіка, як саму себе, і він - свою дружину, як са­мого себе. Обряд обручання молодих, триразовий обхід довкола тетраподу є символом подружньої єдності, любові, поваги на все життя.

Закладання перстенів і присяга молодят на подружнє життя, кладучи на Євангелію праві руки - це Благословення, бо Господ­нім "словом істинним небеса утвердилися і земля заснувалася; і правиця рабів Твоїх (молодих) благословиться словом могутнім".

Нехай Твоїм небесним благословенням, Господи, і ''Ангел Твій іде перед ними в усі дні життя їх", - урочисто проказує священик. Обряд вінчання зобов'язує молоде подружжя знахо­дити силу в Пресвятій Трійці на взаємну любов. Шанувати один одного, долати життєві труднощі, бути підпорою один одному в добрі та нужді, в радощах та в часи хвороби. Тож нехай Божа милість наставляє обвінчаних на всяке добро "нині, повсякчас і на віки віків".

У храмі Господньому священик разом із присутніми людьми молиться за молодят, що з'єднуються одне з одним у спільне подружжя і "за спасіння їх", щоб "благословенне було це под­ружжя", щоб "дарувалося їм благословення Господа у дітях і життя бездоганне": щоб ізбавитись їм "від усякої скорботи й нужди"... Ці високі благальні слова до Господа проголошуються у Храмі. І тому дуже важливо брати шлюб (вінчання) у Церкві, щоб було життя благословенне і дістати "невимовний дар" і велику милість Господа "на законне подружжя і дітородження" під "опікою та покровительством Пресвятої Пречистої Пребла-гословенної Владичиці нашої Богородиці й Приснодіви Марії з усіма Святими". Тож усім серцем, усією своєю душею просімо: "Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благо­даттю".

Замітка: Все, що має відношення до дитинства, наділене особливими властивостями. Дитячий посуд - не просто предмет щоденного побуту. Интернет магазин детской посуды представляє широкий асортимент товару та доступні ціни.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

завантаження...


Популярні традиції

Весільні обряди. Сватання на Україні

Час не стоїть на місці. Традиції, що складалися століття­ми, зазнають змін, трансформуються або зовсім...

Заручини

"Ой ти, дівчино, зарученая, Чого ти ходиш засмученая?" - співається у відомій народній пісні....

Запросини

Просимо вас, любі, просимо щиренько До нас, молоденьких, та на весіленько. Після виголошення третьої...

Сватання

Посватай мене, козаченьку, в неділю зраненька. Візьми мене за рученьку і назви: миленька. Поєднання...

Коровай на весіллі

Традиція підносити коровай на весілля повелася ще з давніх часів. Якщо сьогодні це частування...

Весільний день

"Весілля, весілля, весілля, весіллю ми раді завжди.  Танцюйте, танцюйте, співайте, старости, дружки і дружби......

Весільні традиції.Частина1

В Україні існують давні весільні традиції, ритуали, обряди, пісні та співанки. Лишень у деяких...

Весільні обряди. Дівич-вечір

На передвесільних вечірках грали, співали, пили чай. Щодня наречений дарував своїй нареченій невеликі подарун­ки....

Весільні традиції.Частина2

В усі часи молоді закохувались, а батьки справляли весілля - подарунок молодим, на згадку...

Оглядини

Зустрічаються батьки молодого і молодої, щоб поєднати своїх дітей долі.   Після сватання йшли...

Інтернет магазин